Agrarnyj Dajdzhest Vid Yenota Agrovira 12 04 2021 16 04 2021

Радий вітатися з вами!Тиждень, що минає, був важким. Працювала Верховна Рада. З головного – народні депутати ухвалили бюджет Мінагрополітики. Дали майже 7 млрд грн. Багато це чи мало – питання філософське. Але це ще один крок до старту роботи нашого рідненького, безпідставно закритого, а тепер поновленого, міністерства АПК. Також депутати продовжили розглядати «заспамлений» правками закон про передачу земель об’єднаним територіальним громадам. Із 3100 правок залишилось розглянути майже 1000. Закон потрібний, там одні плюси. Якщо коротко, після його ухвалення, землями, які прилигають до меж ОТГ, будуть розпоряджатись місцеві мешканці, а не дядя з Держгеокадастру. Аграрний міністр Роман Лещенко дав слушні поради з цього приводу. Також цей законопроект потрібен для старту ринка землі. Його, нагадаю, запукають у червні, до цього часу мають ретельно підготувати законодавче підґрунтя. Пан спікер парламенту, заявив, що до травня встигнуть, але це не точно. Натомість, закон протидії рейдерству був підтриманий за основу. Ним надають більше прав Мін’юсти за наглядом реєстраційних дій. Як буде це працювати на ділі, покаже час. Без належної уваги обранці залишили законопроект, яким розблоковують ввезення зразків ЗЗР. Аграрії вже вкотре звертаються до Ради з проханням ухвалити цей законопроект. Любий депутат, який це читає. Ввезти зразки інноваційних ЗЗР це не тонна, а максимум одна каністра. Це не повз твого карману шалені гроші. Це ввезти і зареєструвати. І тільки потім «таможка/разтаможка» вагонів, яку ніхто не чіпає, і яку ти так полюбляєш.  Натомість, український фермер буде використовувати сучасні засоби захисту рослин, а не ті, що 10 років тому. Почуй, депутате! Ще один важливий законопроект про об'єднання водокористувачів. Він на стадії узгодження і поки блукає кабінетами парламенту. За його задумом, меліоративна інфраструктура переходить в управління до водокористувачів. Не у власність, шановний депутат, поклади свій гаманець, а у користування. Тому що саме водокористувачі зацікавленні в розвитку цієї інфраструктури, а не ще хтось. Згоден? Голосуй!   Наступний тиждень народні депутати будуть працювати з виборцями. Хоча можуть призначити позачергові засідання, часи-то буремні. Перейдемо до цифр тижня.Цифра тижня № 1: до 3,8% знизив прогноз росту реального ВВП у 2021 році Нацбанк України.Коментар Єнота: Фінансисти раніше були оптимістичнішими і думали, що ВВП зросте на 4,2%. Всьому виною новий локдаун. І не думайте,що різниця відсотків маленька, а по економіці так б’є, наче лопатою по голові.Цифра тижня № 2: на 15,9% збільшиться виробництво озимих культур у 2021 році.Коментар Єнота: Взагалі-то, експерти кажуть, що загальне виробництво продукції рослинництва у 2021 році збільшиться, проти показників 2020 року, на 5,1%. Слава дощу.Цифра тижня № 3: 2000 тонн кондитерських виробів на місяць виробляють українські заводи.Коментар Єнота: Про це Agravery.com розповів Андрій Прохоров, який є директором кондитерської компанії Tarta. Так, ринок поділений між великими виробниками, але тут знають, як потіснити шоколадних баронів.Трошки вам про ринкову економіку. Спочатку в мережі з’явився інсайд про заборону експорту соняшнику та соняшникової олії. Мабуть, щоб послабити ріст цін в середині країни, а потім вони ростуть просто так, через це побоювання ще більше. Тільки за день, 14 квітня, ціни на сиру соняшникову олію з України додали більше $50 за тонну FOB. Що це були за чутки? Ніхто нічого не вводив, а тут такий стрімкий ріст. Питання риторичне.Неочікувано, але у 2020 році виробництво молока промисловими підприємствами зросло на 1,2%. Це у наших реаліях дуже багато. Про це кажуть аналітики Асоціації виробників молока. У господарств населення, правда, 6,2% скорочення, але то таке. Хто про них сьогодні думає? Поділюсь гідною аналітикою від фахівців АВМ. Вони оновили «Молочну карту України». На ній можна побачити динаміку поголів'я та виробництва молока по областях, товарна та грошова структура експорту й імпорту, та багато іншої наочної інформації.І повернемось до нашого весняного «хіта»: квот на імпорт добрив. Суддя Окружного адміністративного суду Києва вирішив, що він краще розбирається в ринку мінеральний добрив, ніж члени Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі і зобов’язав її вести квоти. Ось так. Не переглянути, не скасувати рішення, а саме обмежити поставки в Україну імпортних добрив. Але ми то знаємо, хто від цього виграє. Але не будемо казати, занадто він монопольний на українському ринку. Так от Фірташ, ой сказав, навіть і не приховує своєї радості. Каже: «від імпорту ми страждаємо, виробництво скорочується, ми бідні, нещасні, а суддя молодець, заживимо».Але ось вам останні звістки тільки з двох заводів Остхем: У першому кварталі 2021 року «Сєвєродонецький Азот»,  ПрАТ «Рівнеазот», показали ріст виробництва мінеральних добрив на 67% та 36,1% відповідно. І так було в минулому році. А за кордон вони без введення квот продають дешевше, ніж нам. Де вони страждають?!Ну і перейдемо до світлих людей. На цьому тижні розповіли про професію спеціаліста із земельних питань. Вони захищають, впорядковують та примножують ваш земельний банк. Так, гарний фахівець буде вимагати від вас гарної зарплати, але це ефективний таймменеджмент. Таких відсотків за вкладеними грошима ви не знайдете в жодному банку.  Розповіли вам і про створення сімейних ферм. Журналісти описали досвід фермерів в роботі в цій формі реєстрації господарства. Описані всі плюси та мінуси, та що робить в цьому напрямку держава. Наприклад, ви знали, що у разі реєстрації, як сімейне фермерське господарство, ви отримуєте пільгу на сплату ЄСВ, субсидію, можливість брати участь у програмах державної підтримки. Ні –  то читайте та дізнавайтесь.Що одне дослідження від наших журналістів. На цей раз стосовно вирощування зелені. Тут не все так просто, навіть середнього розміру підприємства страждають від блокування ринків збиту. Чи є вихід з цієї ситуації, читайте в нашому матеріалі.Під посівну популярною в українських аграріїв культури – кукурудзи та соняшника, фахівці розповіли, як знищити бур’яни та забезпечити вдалий старт цих рослин. Який гербіцид, в якій кількості вам потрібно вносити, читайте в матеріалі від експертів компанії «Укравіт».Ну і на останок ще одне болюче питання: українське тваринництво. Точніше свинарство. Через АЧС, яка вирує в нашій країні, для нас закриті великі експортні ринки. В інтерв’ю Agravery.com голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов розповів, як його компанія долає труднощі сьогодення та чому будувати свинарник в Казахстані це гарна ідея.Я буду з вами прощатись, зустрінемось на наступному тижні. Да принесе він нам більше «перемоги» ніж «зради».