Служба доставки: яких українських товарів купують за кордоном найбільше

В структурі продовольчого світового експорту України переважає соняшникова олія, кукурудза та пшениця. На відповідні групи товарів, за інформацією Мінагрополітики, перепадає за підсумками перших 10 місяців 2017 року близько 25%, 16% та 15% загального агроекспорту країни. В цілому не дуже відрізняється від цієї картини і ситуація по експорту аграрної та харчової продукції, зокрема, до країн Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії.

Більш цікавим є питання розвитку бізнесу виробників та експортерів українського продовольства, пошуку перспективних, нових ніш для них на міжнародному продовольчому ринку. З цієї точки зори доцільно проаналізувати, за рахунок постачання яких саме товарів 30 країн регіону А4 потрапили до нашого Рейтингу найбільш динамічних імпортерів українського продовольства.

З’ясувалося, що в регіоні А4 країни імпортували конкретні продуктові групи. Причому, чогось наші іноземні партнери купували більше, а чогось менше. І не тільки одну пшеницю. 15 країн із 30 купували українські зернові культури, 12 — жири та олії тваринного або рослинного походження, 10 — цукор і кондитерські вироби з нього, 6 — насіння і плоди олійних рослин, а 5 країн більше купували українське м’ясо, їстівні субпродукти, молоко та молочні продукти.

При цьому, Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Туніс та Південна Африка більше купували зернові культури; Індію, Ірак та Ангола – рослинну олію; Судан, Кот-д’Івуар, М’янма, Сомалі, Того, Шрі-Ланка та Лівія – цукор; Іран, Пакистан та ОАЕ – насіння і плоди олійних культур; США – мед натуральний; Грузія – м’ясо та субпродукти.

Нові для України ринки експортери тестують у 2017 році тестували, як свідчить офіційна статистика, дрібними поставкам олії (в Сальвадор та Барбадос), алкогольних напоїв (в Уругвай та Мартініку), борошна та круп (в Чад), м’яса та субпродуктів (в Домініку), а також відходів харчової промисловості (в Перу). Обсяг пробного постачання в такі країни зазвичай не перевершує суму в декілька десятків тисяч доларів, вартість найбільшої з подібних партій в нинішньому році склала $193 тис.

На олійно-зерновому фоні частка нетрадиційних товарів в експорті до багатьох екзотичних країн регіону А4 зростає, з’являються в асортименті постачальників і нові товарні позиції, окрім вже звичних рослинних жирів та зернових. Тому підвищеної уваги експортерів заслуговують всі досягнення по тих чи інших товарних позиціях експорту у кожну країну хоча би на $1 млн. Такий рівень, на думку експертів, вже свідчить про привабливість експорту обраного товару в цю країну для інших постачальників і в той же час гарантує, що цей ринок ще не насичений. Оперативний моніторинг невеликих, мільйонних обсягів поставок сприяє своєчасному виявленню нових, потенційно перспективних напрямків для українського експорту.

Офіційна статистика, за підрахунками AgroDay, публічно зафіксувала в 2017 році лише близько 70 товарних позиції, обсяг аграрного експорту за якими хоча би до однієї з країн регіону А4 вже перевершив $1 млн. Отже, в цілому з 70 найменувань експортного продовольства найпопулярнішими є наступних десять товарних груп:

Дивитися товарні групи

  • олія соняшникова – мільйонний експорт надходив до 40 країн,
  • пшениця і суміш пшениці і жита – 29 країн,
  • кукурудза – 23,
  • ячмінь – 17,
  • макуха та інші тверді відходи i залишки виробництва соняшникової олії – 16,
  • цукор – 15,
  • горох сушений – 15,
  • м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці – 13,
  • борошно пшеничне або із суміші пшениці та жита – 12,
  • масло вершкове – 10 країн

Другу десятку популярної агропродукції в регіоні А4 складають:

Дивитися товарні групи

  • соєві боби – постачалися в обсягах більше одного мільйона доларів до 9 країн регіону,
  • насіння ріпаку або свиріпи – 8 країн,
  • молоко та вершки згущені з цукром – 7,
  • шоколад та готові продукти з какао – 7,
  • яйця птахів у шкарлупі – 6,
  • солод – 6,
  • кондитерські вироби з цукру – 5,
  • олія соєва – 5,
  • сигарети і цигарки – 5,
  • макуха та інші тверді відходи i залишки виробництва соєвої олії – до 5 країн.

Всього в регіоні А4 станом на початок жовтня нинішнього року налічувалось лише 74 країни, які витратили на експорт із України . В інші 49 країн цього екзотичного регіону поставки в розрізі окремих товарних позицій, за даними Держстату, були незначними, і нерідко їх можна розцінювати лише як пробні товарні партії.

Найбільш різноманітний експорт продовольства з України в мільйонних обсягах надходив у січні-вересні 2017 року:

Дивитися товарні групи

  • до Грузії – по 30 товарних позиціях,
  • Туреччини – 22,
  • Єгипту – 18,
  • Ізраїлю – 16,
  • ОАЕ – 14,
  • Лівану – 13,
  • Китаю – 12,
  • Іраку – 11,
  • В’єтнаму – 10 позиціях

До інших 40 країн регіону українські компанії експортували на мільйонні суми від 2 до 8 видів продовольчих товарів. А агроекспорт до 25 інших країн А4 був взагалі «моногамним» – в обсягах зверх $1 млн до них постачались товари лише однієї товарної групи.

Наводимо скорочену версію матрицю максимального попиту на агропродукцію для 15 найпопулярніших видів українського продовольства для 10 найбільш популярних серед вітчизняних експортерів країн регіону А4. Зрозуміло, що увагу амбітних виробників та експортерів привертають в цій матриці в основному ті країни та товари, по яких є найбільші обсяги експорту. Приміром, олія чи кукурудза популярні в Ізраїлі та ОАЕ, або поставки олії — знаходять найбільше покупців в Індії, а пшениця —  у Єгипті. А ті  підприємці, які лише починають експортувати агропродукцію зосереджуються, наприклад, на «одномільйонних» поставках олії у В’єтнам, ячменю та гороху – у Єгипет, м’яса та борошна – у Ліван, масла вершкового – у Індію чи шоколаду – у Китай (в таблиці вони зображені цифрою 1).

Продовження огляду. Частина 4.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.