Андрій Скотніков, засновник консалтингової компанії New Systems Ag (США)

У березні 2017 разом з групою фахівців з США я побував на конференції за сучасними технологіями вирощування сої та кукурудзи, організованою консалтинговою компанією Agrilab. В її рамках ми відвідали три господарства та поспілкувалися щонайменше з дюжиною фахівців. І ось який головний висновок я зробив з побаченого і почутого: проблема кадрів в сільському господарстві України стоїть дуже гостро. Це не тільки пошук потрібних спеців, але і їх утримання, створення прийнятних умов для їхніх сімей. Де поселити, чи є поблизу дитсадки і школи для дітей, яка поруч інфраструктура і розваги? Це лише самий загальний перелік питань, які не вирішені в сільській місцевості, де працюють більшість агрокомпаній. Тайм-менеджмент у полі Чому я загострюю увагу саме на проблемі кадрів? Тому, що мені здається, що це найслабша ланка. Звичайно, для стійкого сільського господарства необхідно інтегрувати всі три основні мети: здорове навколишнє середовище, економічну рентабельність і соціально-економічну справедливість. Або стосовно мого досвіду, це поєднання географії, технологій і демографії. Географія в разі агробізнесу більш-менш дана апріорі. Технології досить легко скопіювати. Так само, як і придбати необхідне обладнання. А ось демографія і наявність необхідних кадрів – це проблема навіть для США. Здається, що це тривіально, але скільки проектів не відбулися або були провалені через ігнорування цього простого фактора. Сільське господарство – така сфера, де все взаємопов’язано і випадання або недотримання одного елемента призводить до краху всього бізнесу. Ця сфера вимагає виняткової уваги до деталей і жорсткої виконавської дисципліни. Наприклад, коли я працював в John Deere, одного разу виникла проблема з шинами і 400 тракторів цілий місяць стояли в полі біля заводу. У технологіях сільського господарства нічого не можна відкласти. Не завіз корми – тварини або птиця помруть. Вони місяць чекати не будуть. На два тижні посіяв пізніше – залишишся без врожаю.

сьогодні фермер в США – це мільйонер, який сам же і працює на своїй фермі

Тому сьогодні фермер в США – це мільйонер, який сам же і працює на своїй фермі. Як простий робітник, крутить баранку трактора. Це дозволяє йому краще зрозуміти, де слабкі місця в процесах, що потрібно для зниження витрат і як це можна зробити. В Україні тракторист – це найчастіше наймана робоча сила. У кращому випадку, він просто якісно виконує доручене завдання і нічого не краде, в гіршому – самі знаєте, що.

Умови для життя персоналу багатьох аграрних компаній в Україні залишають бажати кращого

Я не закликаю керівників великих підприємств сідати в трактор, але це можуть зробити фахівці середньої ланки – агрономи, механіки, IT-шники. Вони занурені в безпосередній процес круглий рік і є сполучною ланкою між трактором і всім іншим. Такий підхід може бути ефективним, хоча і тимчасово. Селу потрібні кваліфіковані кадри на кожній дільниці, але заманити їх в провінцію компанії не в силах. Навіть ті, що мають кращу виробничу базу. Інфраструктура в сільській місцевості – в жахливому стані. Стратегічне завдання тут – її розвиток і одночасно створення власної системи підготовки кадрів. Це тривалий, складний процес, що вимагає копіткої і постійної роботи. Смарт-провінція Як повинно виглядати життя в глибинці, покажу на прикладі Америки. Агрофірма Tyler, до якої я завітав, веде свій бізнес в маленькому містечку Бенсон (штат Міннесота) з населенням 3200 чоловік. Перерахування всього, що в ньому є, може зайняти половину цієї колонки. Якщо коротко, то це 2 готелю, 20 ресторанів, 20 церков, школа з плавальним басейном, пара спортивних клубів, гольф, бібліотека, кінотеатр, десяток лікарів, більше 20 різних магазинів, аптека, хімчистки, пральня-автомат, кілька заправок і авторемонтних майстерень , пара банків, адвокатські контори, страхові агентства та турбюро. Всі дороги в містечку асфальтовані. І при цьому жителі скаржилися, що це страшна глушина. Вони не були в українському селі, де найчастіше неможливо відшукати навіть зубожілого буфета. Коротше, для стійкого сільського господарства необхідні системні рішення і, по-першу чергу, в соціальній сфері.

Басейн в Бенсоні (штат Мінесота)

У США вони спрацьовують найкраще, якщо бізнес, місцева влада і населення співпрацюють один з одним. Наприклад, John Deere не міг залучити операторів металообробних центрів в Ватерлоо, Айова. Тоді вони домовилися з місцевим коледжем і організували групу підготовки операторів. Навчання оплачували самі, але за умовами контракту після закінчення коледжу випускники повинні були відпрацювати два роки на заводі. Мінімальна зарплата була $ 20 за годину.

Важлива міра – популяризація аграрного бізнесу в школах

Важлива міра – популяризація аграрного бізнесу в школах. Сьогодні сільське господарство – це не мужик з конем, що стоїть по коліно в гною, а галузь на передовому фронті науки і техніки. Це космічні технології в області навігації, дистанційного зондування поверхні землі і погоди, обробка величезних обсягів даних, роботизація і автоматизація, інтернет речей, дрони і гаджети. Тобто все, що привабливо для молоді. Кожній компанії необхідно виділяти рядок в бюджеті для навчання інтернів з найбільш талановитих школярів, студентів. Одночасно треба працювати з профільними вузами та училищами. Поліпшити інфраструктуру може й переробка виробленої продукції. Наприклад, її не було ні в одному з українських господарств, з якими я спілкувався. Кожне село з населенням понад 3 тис може мати свою переробку молока і м’яса, хлібопекарню, пивоварню, теплицю і інше виробництво. Все це, на перший погляд, не відноситься до основної стратегії бізнесу, наприклад, виробництва зерна, молока або м’яса. Але без створення необхідних соціальних умов для підготовки та утримання кадрів, досягти стійкого і успішного бізнесу буде дуже складно. І починати цю роботу треба «вчора».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.