Андреас Блютнер, директор зі збагачення харчових продуктів и партнерства BASF на конференції Європейської Бізнес Асоціації «Фортифікація продуктів харчування: світовий тренд і перспективи для українського бізнесу

Почувши слово «фортифікація» стосовно до агро, не варто шукати земляні укріплення або елеватори-фортеці. Харчова фортифікація – тема мирна та інноваційна. Це навмисне збільшення вмісту вітамінів та мікроелементів у продуктах заради покращення поживних якостей їжі. Виробники додають мікроелементи –  вітаміни А, D, залізо, йод або цинк – в олійно-жирові та молочні продукти, пшеничне борошно, цукор, сіль тощо. Андреас Блютнер, директор зі збагачення харчових продуктів и партнерства BASF, знає про фортифікацію майже все. Концерн BASF та декілька українських компаній в цьому році розпочали спільні проекти з цією темою. BASF сконцентровані здебільшого на виробниках соняшникової олії. Один з їхніх клієнтів BASF – агрохолдинг «Кернел». BASF цікавлять українські компанії, які виходять на нові ринки, зокрема Африки і Азії. Населення цих країн потребує збагачених продуктів, відповідні вимоги вони висувають до імпорту. На відміну від них в Україні фортифікація продуктів, навіть йодизація солі поки залишається добровільною. Фортифікація є визнаним у світі засобом боротьби із браком вітамінів та мікроелементів, від якого у першу чергу страждають малозабезпечені групи населення, діти й вагітні жінки. Так, в Україні, за даними ВООЗ, 24 % дітей дошкільного віку мають дефіцит вітаміну А, а 81 % людей в світі не вистачає вітаміну D. Дефіцит поживних речовин призводить до збільшення витрат держав на охорону здоров’я й загальне зниження ефективності економіки. Дослідники в Україні відзначають брак окремих вітамінів в основних продуктах – в молоці, маслі, хлібі. І цю проблему можуть вирішити спільно держава і бізнес, вважає Блютнер. До того ж для бізнесу в фортифікації укладені фантастичні можливості, підкреслює він. Так, наприклад, збагачення 5 літрів соняшникової олії збільшує його собівартість всього на 1 цент, але факт вмісту в цьому продукті додаткових мікроелементів відразу виділяє цього виробника серед конкурентів, говорить німець. AgroDay поговорив з Блютнером про те, як BASF виробляє вітаміни, про тонкі нюанси фортифікації і її застосування в різних країнах світу. – Які продукти і в якій формі BASF випускає для фортифікації харчових продуктів? – Діяльність BASF за напрямом фортифікації зосереджена перш за все на вітамінах А, D і E, які можуть використовуватися в якості добавки для молочних продуктів, хлібобулочних виробів, а також продукції олійно-жирової промисловості. При цьому ми маємо й комплексні рішення – такі як кислоти Омега 3, які сприяють роботі серця і мозку та використовуються для добровільної фортифікації продуктів харчування. Ми виробляємо Омега-3 з риби. Сама риба може бути для когось дорогою, або хтось її не любить, водночас для розвитку дітей подібні елементи дуже важливі. Вітаміни А, D і E мають вигляд рідкої рослинної олії, аби бути інкапсульованими.

Найбільший в світі хімічний комплекс BASF у Людвігсхафені (Німеччина)

– Яким чином використовуються ці препарати у виробництвах тих чи інших компаній, які їх купують у BASF, забезпечуєте ви їх технічним супроводом? – У нас є технічний відділ, який допомагає компаніям, що прагнуть запровадити фортифікацію, з вирішенням технічних питань. Ми можемо приїхати до клієнта і повністю пояснити процес. Зазвичай головні питання, які ставить клієнт, – на якому етапі виробництва потрібно додавати мікронутрієнти і як розрахувати їхню кількість? Окрім технічних питань виникають і маркетингові – з побудови бізнес-моделі, з якими державними органами краще контактувати тощо. Ми надаємо повну консультацію з цих питань.

Контроль якості збагачених продуктів стає можливим завдяки мобільним наборам BASF

– Що в цьому процес відіграє головну роль – вибудовування маркетингу, підготовка суспільства до таких продуктів, узгодження дій бізнесу з державою? – Найголовніше – це виготовляти якісно свій продукт, обрати відповідні вітаміни чи мікроелементи і правильну формулу, упаковувати свою продукцію у відповідності до усіх стандартів. Всі етапи треба робити на високому рівні. Тут важливий також підприємницький аспект, який дасть змогу відповідати на потреби суспільства і налагодити взаємодію між усіма залученими сторонами, в тому числі державними органами. Наприклад, в Бразилії один з виробників збагачує рис кислотами Омега 3 та успішно співпрацює з середніми школами за спеціальною програмою. Це тристоронній проект BASF, виробника рису і освітньої системи Бразилії. – Як ви вважаєте, Україна готова до таких проектів і до масштабного використання фортифікації продуктів? – Фортифікація – це водночас інновація і продукту, і бізнес-моделі. В Україні є досить багато виробників якісних продуктів харчування, тому країна готова до впровадження цих інновацій і світового досвіду. При цьому треба враховувати, що є три джерела отримання організмом необхідних елементів – дієтичні добавки, правильна натуральна їжа і збагачені продукти. Вони працюють в комплексі, тому не можна сказати, що вони взаємозамінні, або стверджувати, що краще споживати фортифіковані продукти, ніж натуральні з вмістом тих чи інших елементів. Приміром, їсти рибу – це правильно, і фортифікований продукт може підтримати потрібний рівень необхідних речовин в організмі. Бізнес з застосуванням фортифікації продуктів – це почасти й гуманітарний проект, допомога уряду і державним інститутам у зміцненні здоров’я суспільства. – А який все ж економічний ефект для бізнесу від виробництва збагачених продуктів? – Будь-який бізнес хоче чимось відрізнятися від інших, щоб успішно конкурувати. Продукти широкого вжитку – хліб, молоко, олія – можуть бути самі по собі доброї якості. Водночас якщо до цієї якості додати елементи для оздоровлення у вигляді вітамінів, це дасть змогу виробнику вирізнятися на ринку. – Чи відрізняються країни світу за потребами в фортифікації продуктів і яке місце серед них посідає Україна? – Потреба у фортифікації різна від країни до країни: в Індонезії, Україні чи Німеччині картина інакша. Якщо в Україні через кліматичні умови у населення спостерігається нестача вітаміну D, то в сонячних південних країнах цього немає. А з вітаміном Е може бути зворотня ситуація. Тому важлива кооперація уряду, держструктур, різних інститутів і бізнесу, щоб провести дослідження і встановити потребу у вітамінах чи мікроелементах і необхідну для країни норму їх вмісту в продуктах харчування. Якщо питання фортифікації залишити виключно в царині бізнесу, показники досліджень можуть вийти не надто точні і відкриватимуть необмежені можливості для маркетингу й недобросовісної реклами. Є спокуса виготовляти преміальну продукцію заради вищого заробітку, коли продуктів з достатнім рівнем вітамінів і мікроелементів потребують перш за все малозабезпечені верстви. Окрім користі для суспільства, державний і приватний сектор спільними зусиллями можуть більше розповідати людям про правильне харчування та урізноманітнити їх стіл – адже змінюються часи, а з ними і наші звички в харчуванні. – Наскільки в Німеччині держава в питанні фортифікації взаємодіє з бізнесом? – У нас є обов’язковим йодування солі і рекомендованим додавання вітаміну А до маргарину. Зараз знову обговорюється питання щодо запровадження обов’язкової фортифікації вітаміном D. – В яких країнах BASF найбільш успішно бере участь в програмах фортифікації і веде свій бізнес в цьому сегменті? Від чого залежить успіх? – Ми виступаємо технічним партнером у проектах з фортифікації та працюємо в понад 40 країнах.  Головний критерій успіху в таких проектах – ефективний діалог між державним сектором і бізнесом. Причому значною мірою цей успіх розвитку фортифікації залежить від політичної волі. Так, у Марокко цим займається перша леді країни, в Танзанії – особисто президент країни, а в деяких країнах просто громадські групи. Загалом, близько 90% програм, в яких ми беремо участь, є дійсно успішними. – Які обсяги продукції, що BASF виробляє для фортифікації? – Ми є лідером серед виробників цієї продукції в світі. Але в цілому її обсяги досить маленькі: 20 г вітаміну А можуть збагатити близько 8 тис. пляшок соняшникової олії. Частка цих препаратів в обороті компанії досить мала. Найважливіше, що з точки зору виробника, це високоефективна модель яка стоїть між бізнесом і соціальною відповідальністю. Близько 600 млн жителів планети недоїдають, а отже не мають повноцінного харчування з достатнім вмістом мікроелементів. Для нас допомогти цим людям набагато важливіше, ніж бізнес-показники. Для наших клієнтів серед підприємств це може бути успішним бізнесом. Втім, і для BASF це є перш за все бізнес, адже  якби ми займалися напрямом фортифікації виключно як благочинністю, мали б менше ресурсів для його розвитку.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.